9 квітня на офіційному сайті НЕК «Укрненерго» опубліковано новину, у якій наведено інформацію щодо прогнозованого обсягу генерації, балансування енергосистеми, обмеження ВДЕ та їх інтеграції в ОЕС України.

За прогнозом «Укренерго», обсяги генерації ВДЕ складуть 12,8% генерації АЕС за підсумками 2020. Враховуючи концепцію «зеленого» переходу до 2050 р. від Мінекоенерго, якою визначено співвідношення енергії з ВДЕ до атомної 3 до 1, Укренерго мабуть тому і надало саме таке порівняння. Але подібне воно не є коректним, оскільки не відображає частку ВДЕ у загальній структурі генерації.

Згідно з наведеним «Укренерго» прогнозом балансу електроенергії ОЕС України у 2020 р. буде вироблено 152 105 млн кВт-год. Генерація АЕС становитиме 80 639 млн кВт-год, у той час як з ВДЕ буде вироблено 10 284 млн кВт-год. З урахуванням малих ГЕС, обсяг виробництва електроенергії за «зеленим» тарифом» складе 10 581 млн кВт-год. Таким чином, частка електроенергії з атомних станцій становите 53%, а альтернативної енергетики – близько 7%.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, яку було схвалено Кабінетом Міністрів України, обсяг виробництва електроенергії з відновлюваних джерел (разом з великими ГЕС) має збільшитись до 11% від загального споживання у 2020 році. Для підтримки розвитку сектору задля виконання цілей стратегії та міжнародних зобов’язань України, держава зобов’язалася викуповувати у виробників усю вироблену електроенергію з ВДЕ за «зеленим» тарифом. На основі прогнозу генерації від «Укренерго» можна зробити висновок – подібна політика допомогла майже досягти зазначеної мети.

У стратегії також зазначено і те, що до 2025 року Україна матиме надлишок генеруючих потужностей, а після цього зіштовхнеться з необхідністю зняття з експлуатації блоків ТЕС та АЕС, термін експлуатації котрих буде вичерпано. Таким чином, введення у роботу нових об’єктів ВДЕ є запорукою безпечного переходу енергосистеми до наступного етапу розвитку та гарантує вироблення достатньої кількості електроенергії у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Щодо звинувачення станцій альтернативної енергетики у порушенні балансу потужності, Українська асоціація відновлюваної енергетики наголошує – підключення усіх об’єктів ВДЕ до ОЕС Україні здійснювалося після отримання відповідного дозволу від НЕК «Укренерго». Отже, саме НЕК несе відповідальність за ті проблеми, що виникають у наслідок нових підключень, оскільки системний оператор володів усією повнотою інформації щодо можливостей енергосистеми.

Рекомендація «Укренерго» щодо введення додаткових зобов’язань для інвесторів у ВДЕ щодо будівництва маневрових потужностей потребуватиме залучення великих обсягів додаткових коштів. Діючі величини «зелених» тарифів не враховують вартості спорудження систем накопичення енергії разом з об’єктом ВДЕ, тому необхідність їх будівництва може бути застосована лише в рамках проведення аукціонів на будівництво нових об'єктів ВДЕ. Разом з тим слід пам’ятати, що будь-які додаткові вимоги призведуть до збільшення аукціонної ціни, яку будуть пропонувати інвестори.

Більше того, рекомендація системного оператора щодо введення зобов’язань зі встановлення систем накопичення енергії не є здійсненною, оскільки на сьогодні в Україні відсутня достатня законодавча, яка б регулювала роботу таких систем. Рух відповідних законопроектів, як і інших, пов’язаних з галуззю ВДЕ, занадто повільний.

Відповідальність за небаланси для операторів ВДЕ запроваджується з початку наступного року. Але фактично в умовах безвідповідального ставлення до інвесторів, вони вже відповідають за прорахунки державної політики щодо інтеграції ВДЕ в енергосистему України. Хронічна заборгованість перед виробниками з ВДЕ посилюється примусовими відключеннями в пікові години виробництва, за які ще жодної копійки не отримав ні один виробник. До того ж пропозиція «Укренерго» якнайшвидше запровадити відповідальність виробників з ВДЕ за небаланси не вирішить фізичної проблеми енергосистеми – відсутності сучасних маневрових потужностей та систем накопичення енергії, а буде працювати лише як інструмент покарання.

Від 3 квітня у ЗМІ шириться інформація про проєкт Постанови Кабінету Міністрів України, яка передбачає ліквідацію державного підприємства «Гарантований покупець» та визначає державне підприємство «НАЕК «Енергоатом» гарантованим покупцем електроенергії з 1 травня 2020 року.

Зараз ринок електричної енергії України перебуває в кризовому стані. Ця криза була прогнозована багатьма експертами від початку його функціонування, а з початком світової економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, лише поглибилась. Ситуація погіршується ще й відсутністю очільника Мінекоенерго та затягуванням процесу його призначення. Функціонування ключових державних компаній опинилось під загрозою. Гарантований Покупець та Укренерго загрузли в боргах, що дестабілізує роботу Енергоатома та виробників з ВДЕ. За перший квартал 2020 Гарантований покупець заборгував Енергоатому близько 3 млрд грн, а виробникам з ВДЕ — 3,5 млрд грн. Своєю чергою, борг Укренерго перед Гарантованим покупцем сягнув 5,7 млрд грн. Накопичена заборгованість за виконання ПСО ставить під загрозу стабільну безпечну роботу Енергоатому та виконання ним та виробниками з ВДЕ своїх зобов’язань перед державою, працівниками, кредиторами (у т.ч. державними банками) та контрагентами.

На фоні ситуації, що склалася, необдумані та неузгоджені пропозиції такі, як ліквідація ДП «Гарантований покупець», спричинять катастрофічні наслідки для всіх виробників електроенергії, які зобов’язані виконувати ПСО. Така пропозиція виглядає як спроба заморозити накопичені борги подібно тим, які виникли та досі не погашені ДП «Енергоринок» в результаті переходу на нову модель ринку електричної енергії.

Проект енергетичної безпеки USAID (ESP) розглянув проєкт постанови про ліквідацію «Гарантованого покупця» та надав свої критичні висновки та рекомендації.

«Поглиблений аналіз галузевої практики та чинного законодавства, проведений аналітичною командою ESP, демонструє, що поспішна ліквідація ДП «Гарантований покупець» та надання функцій гарантованого покупця ДП «Енергоатом» матимуть дуже серйозні наслідки для функціонування оптового ринку електричної енергії.

Це може призвести до краху ринку та неможливості виконання спеціальних обов’язків (PSO), особливо з огляду на те, що ринок електричної енергії перебуває в критичному періоді внаслідок пандемії коронавірусу», — зазначається у висновку ESP на сторінці Facebook.

Серед причин, зазначених у висновку:

- Надання функцій гарантованого покупця учаснику гуртового ринку порушує незалежність оператора спеціальних обов’язків, що може призвести до невиконання призначених функцій. ДП «Енергоатом» матиме конфлікт інтересів при розподілі коштів на виконання спеціальних обов’язків, особливо за наявності фінансового дефіциту або затримки коштів.

- Введення нового фінансового PSO без належного опрацювання, перш ніж в Україні буде створений добре регульований, функціонуючий та прозорий ринок двосторонніх договорів, може призвести до краху ринку «на добу наперед». Це також збільшить поточну концентрацію ринку електричної енергії та зменшить його прозорість. У зв'язку з цим, нещодавнє формування цін на ринку «на добу наперед», коли ДП «Енергоатом» фактично встановлював ціну з дуже високими заявками на рівні, що наближається до цінових обмежень, є тривожним показником можливих ризиків для ринку, а отже, і для споживачів електричної енергії.

- Адміністрування спеціальних обов’язків для населення вимагає незалежної та об'єктивної оцінки розміру щомісячної підтримки домогосподарств для кожного постачальника універсальних послуг (ПУП), виходячи з енергетичних профілів та споживання домогосподарств.

УАВЕ погоджується і підтримує висновок ESP, що перекладання всіх ПСО на Енергоатом може мати серйозні наслідки для функціонування ринку електричної енергії. Разом з тим, ми вважаємо доцільним перекласти ПСО для населення з Гарантованого покупця на іншого учасника ринку. Гарантований покупець створювався для забезпечення виконання спеціальних обов’язків зі збільшення частки електричної енергії, виробленої з ВДЕ, а покладання на нього інших спеціальних обов’язків зменшує його ліквідність, що в умовах недосконалості ринку електричної енергії призвело до поточної кризової ситуації.