УАВЕ звернулася до Президента України з проханням скасувати рішення НКРЕКП щодо завищених ставок на приєднання до електричних мереж через його антиінвестиційну (спричинює погіршення інвестиційного клімату в країні) та антинаціональну сутність.
УАВЕ просить звернути увагу на наступні основні негативні наслідки від прийняття відповідного рішення Регулятора, які говорять про те, що дане рішення має велику кількість корупційних ризиків та призведе до погіршення економічної ситуації в країні:
1. Вартість приєднання збільшується в 6 разів.
За інформацією учасників ринку, ставки нестандартного приєднання коливалася (до моменту прийняття рішення НКРЕКП 31.01.2017- далі «рішення НКРЕКП») в діапазоні 1000-2500 грн/кВт. Відповідно до нового рішення НКРЕКП, даний показник зростає 3094 – 9428 грн/кВт. Це, по суті, лише право на приєднання до мереж обленерго.
2. Плата за проведення ліній оплачується додатково і переходить у власність обленерго.
До питомої вартості приєднання 1 кВт додається також лінійна складова згідно проекту конкретного заявника, яка, як правило, через тиск та відмову в обслуговуванні та, відповідно, подачі напруги на новостворену лінію, буде безоплатно передана на баланс обленерго, що таким чином збільшить його капіталізацію за рахунок інвестора.
3. Прийняття середніх значень для компаній, які не подали розрахунки.
НКРЕКП встановило для більшої половини обленерго середню величину ставки нестандартного приєднання на 2017 рік на рівні 6,094грн/кВт. При цьому враховувалися дані лише по 11 обленерго з розривом між граничними значеннями більш, ніж в 3 рази. Відповідно до цього визначена середня величина питомої вартості в багатьох випадках може бути далека від реальності. Не отримання необхідних матеріалів для встановлення ставок від ліцензіатів – недолік та неефективність роботи НКРЕКП, а сплатить за це споживач.
4. Розрив приватизаційної та оціночної (при розрахунку ставки на приєднання) вартості активів обленерго.
Оцінка активів обленерго, яка врахована в формулі розрахунку ставок на нестандартне приєднання, повинна бути прозорою та економічно доцільною (з урахування коефіцієнтів оптимізації завантаження трансформаторних підстанцій, оптимальної конфігурації мереж і т.п.).
Приватизаційна вартість обленерго була одна, потім, відповідно до нової методики оцінки відновлюваної вартості, їх переоцінили в декілька (іноді в десятки) разів більше, що не відповідає реальній ринковій вартості цих активів. Підтвердженням цього також є фактор того, що оцінені по новій методиці державні пакети акцій обленерго (зокрема Хмельницькобленерго) не представляють інтересу для інвестора.
Так, наприклад, приватизаційна вартість Харківобленерго склала близько $112 млн (65% за $73 млн). Враховуючи, що на балансі Харківобленерго на даний час знаходяться трансформатори загальною потужністю 8417,655 МВА (8417,655 МВт), приватизаційна вартість на 1кВт складає $14,46 дол США (390,5 грн/кВт за курсом НБУ 27 грн/$) при встановленій вартості приєднання в даному регіоні 6094 грн/кВт. Різниця – більше ніж в 15 разів.
Крім того, деякі активи обленерго насправді є пасивами. Інфраструктура обленерго була розвинена для економіки колишнього СРСР. Тепер, коли вже на місці наявної інфраструктури обленерго вже нема виробництва (прикладами можуть бути підприємства воєнно-промислового комплексу, виробництва, орієнтованого на радянські часи), а створення нового не планується або не потребує такої потужності – ця інфраструктура вже є не активом, а пасивом (фактично металоломом). Згідно ж з методикою ці активи переоцінюються по повній вартості.
5. Подвійна оплата.
В реальності обленерго отримують кошти на модернізацію та відновлення з двох джерел: інвестиційної програми, яка закладається в тариф на електроенергію, та в вартості приєднання, як будуть кореспондуватися ці потоки?
6. Подавлення розвитку регіонів через недосконалу методику.
При використаному НКРЕКП підході в визначенні розмірів ставки нестандартного приєднання Регулятор мотивує збільшення підключень в уже добре розвинутих регіонах (Київ, Дніпро, де найнижчі ставки), в той час, коли регіони з менш розвинутою енергетичною інфраструктурою (Полтава, Суми) втрачають шанс залучити нові інвестиції, відповідно створити нові роботі місця, наповнити місцевий бюджет.
Це обумовлене конфігурацією мереж, зокрема віддаленістю споживачів один від одного. Так для забезпечення споживачів в деяких обленерго необхідно мати значну лінійну складову (повітряні та кабельні лінії), але через невелику кількість споживачів трансформаторна потужність обленерго виходить невеликою. Отже відновлювальна вартість такого обленерго значна (більший чисельник), а трансформаторна потужність не велика (менший знаменник), що означає велике значення питомої вартість нестандартного приєднання.
7. Соціальний аспект. Вимивання коштів з бюджету в обленерго.
При будівництві нових бюджетних установ (шкіл, лікарень, дитсадків, пожежних частин тощо) та стратегічних державних об’єктів (військових частин, заводів та ін.) завищена ставка нестандартного приєднання буде сплачуватися на загальних підставах. При цьому, виходить, що кожен українець буде платити двічі, через податки в державний та місцеві бюджети та обленерго безпосередньо за приєднання.
8. Неврахування особливостей локальної ознаки розподіленої генерації при встановленні ставок на приєднання.
В Постанові НКРЕКП не розрізняються величини плати за приєднання для двох категорій заявників: генерації та споживачів. Діапазон потужностей від 160 кВт до 5 МВт представляє собою масштаби розподіленої генерації, а саме така генерація є фактором стабільності енергосистеми та зменшення втрат в мережах.
9. Високі ставки на приєднання сприяють процвітанню корупції.
Високі ставки на приєднання стимулюють корупцію в країні, а далеко не подавляють її. Тепер звичною практикою для маніпуляцій стане торгівля отриманими раніше, до прийняття нової методики визначення вартості нестандартного приєднання, проте не реалізованими ТУ (технічними умовами), за якими не потрібно платити завищені ставки на приєднання, оформлення їх «заднім числом» і т.п.
10. Знищення бізнесу. Відсутність економічного зростання.
Завищені ставки демотивують розвиток малого та середнього бізнесу, сприяють підвищенню вартості продукції для кінцевого споживача, зменшуючи при цьому конкурентоспроможність українських товарів на внутрішньому та зовнішніх ринках, погіршується показники торгового балансу, зниження ВВП, потрапляє під ризик вся українська економіка.
Таким чином, маємо наступні негативні наслідки:
- НКРЕКП ухвалила нові завищені, економічно необґрунтовані ставки нестандартного приєднання для обленерго.
- Нерівномірний розвиток регіонів України. В деякі регіони інвестувати стане невигідно через дороге приєднання до мереж.
- На модернізацію мереж обленерго візьмуть кошти двічі: через тариф в рамках інвестиційної програми та через плату за приєднання.
- Вартість вітчизняних товарів зросте в ціні. Кожний квадратний метр нової нерухомості коштуватиме більш, ніж на 10% дорожче.
- Аналогічно зросте вартість будівництва соціальних об’єктів нових садків, шкіл, лікарень тощо – відповідно витратиться більше коштів платників податків на користь обленерго.
- Оцінка активів обленерго, врахована при розрахунках питомої вартості приєднання є економічно недоцільною, а її правильність сумнівною.
- Плата за проведення ліній (лінійна складова) оплачується додатково і не входить у питому вартість приєднання. Обленерго збільшують свою капіталізацію за рахунок інвестора.
- З’являються нові можливості для маніпуляцій та корупції.
- Розвиток розподіленої генерації, який є фактором зменшення втрат в мережах через високі ставки приєднання до електричних мереж стає нерентабельним.
- Антиінвестиційне рішення Регулятора має надзвичайно негативний ефект на українську економіку.
Замість виконання своєї початкової місії з протидії корупції та унеможливлення зловживань представників незалежного регулятора, ринок отримав гучний і чіткий негативний сигнал, який ставить під сумніви зваженість та збалансованість прийняття рішення НКРЕКП через велику кількість корупційних ризиків.
Ініціативи щодо встановлення прозорості механізму приєднання та протидії корупції можуть трансформуватися в знищення інвестиційного клімату в країні. З відмовою інвесторів вкладати кошти у стратегічні галузі економіки Україна фактично втратить можливість створення нових робочих місць. В кінцевому результаті може бути зафіксована стагнація зростання рівня ВВП та зупинка процесу економічного відновлення.
Встановлення безпідставно завищених ставок на приєднання може відкинути Україну далеко назад в процесі виконання своїх зобов’язань, забезпеченні візової лібералізації України з ЄС (яка поставлена на паузу), перенести Україну на найнижчі позиції в світових рейтингах та стати для нас «точкою неповернення», після перетинання якої регулятор і відповідно влада остаточно втратить довіру суспільства.
З текстом листа можна ознайомитися тут
