03.02.2017 року в Антикризовому медіа-центрі відбулася прес-конференція з обговорення питання прийнятих 31.01.2017 року Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), завищених ставок приєднання до електричних мереж.
В заході прийняли участь народні депутати Лев Підлісецький та Віктор Галасюк, Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель, екс-член НКРЕКП Андрій Герус, представники профільних та інших експертних організацій.
Спікери розкритикували рішення Регулятора через його необґрунтованість та антиінвестиційну сутність. Обленерго ніколи не були «в мінусі», а тепер їх надприбутки додатково зростають за рахунок інвесторів. При цьому, нова завищена ставка не є кінцевим джерелом збагачення обленерго при наданні послуги з приєднання. Адже, окрім неї, споживач змушений буде сплатити лінійну складову (ред. - за проведення ліній), яку потім він через тиск та відмову у обслуговуванні буде змушений передати на баланс обленерго. Таким чином, буде збільшена капіталізація електропередавальних організацій. Крім того, кожен українець буде платити зі своєї кишені (через податки в держбюджет або збільшення вартості відповідних послуг) за підключення нових шкіл, лікарень, дитсадків, пожежних частин, військових об’єктів, про що зазначив Олексій Оржель. Він закликав НКРЕКП надати прозорі розрахунки встановлених ставок.
Андрій Герус розкритикував філософію даного рішення, згідно якої більш депресивні регіони (Полтава, Суми) з менш розвинутою енергетичною інфраструктурою втрачають шанс залучити нові інвестиції, відповідно створити нові роботі місця, наповнити місцевий бюджет. В той час, як, навпаки, Регулятор мотивує збільшення підключень в уже добре розвинутих регіонах (Київ, Дніпро, де найнижчі ставки). Крім того, спікер наголосив на тому, що оцінка активів обленерго, яка врахована в формулі розрахунку ставок на нестандартне приєднання, повинна бути прозорою. Якщо при їх приватизації вартість була одна, потім їх переоцінили в декілька разів, іноді в десятки разів більше. В результаті не зрозуміло, від яких цифр відштовхувались у своїх розрахунках НКРЕКП. Оцінка ймовірно зумовить аналогічні проблеми з RAB-регулюванням. «У формулі є помилки не лише по суті, але і з правової точки зору. Постанова ще не опублікована, але якщо її опублікують – буде позов до суду і є усі підстави, щоб її скасувати», – заявив Андрій Герус.
Багато було сказано про те, на скільки негативно рішення Регулятора відобразиться на інвестиційному кліматі України. В результаті ми отримаємо підвищення цін товарів і послуг, зростання вартості кожного квадратного метра будівництва більш, ніж на 10%, відмову інвесторів вкладати кошти в новий бізнес, у нові виробництва що погіршить загальну економічну ситуацію в країні.
«Це будує інвестиційний бар’єр на вході в галузь, тоді як Україні треба ці бар’єри знищувати. Це абсолютно не відповідає принципам, які проголошує уряд. Так ми не побудуємо сильну економіку і вічно сидітимемо на кредитах МВФ, – наголосив наголосив Віктор Галасюк, народний депутат України від фракції «Радикальна партія Олега Ляшка». «Ми перевіримо ці оцінки (на основі яких робили розрахунки). Я вже зробив депутатський запит, щоб отримати їх, і будемо ініціювати незалежну експертизу», – додав він.
Народний депутат України Лев Підлісецький наголосив на нагальності проведення ротації членів НКРЕКП, яка згідно прийнятого Закону про незалежний регулятор вже повинна була розпочатися. Крім того, він зазначив, що голосування законопроекту «Про ринок електричної енергії , яке було заплановане на 8 лютого, буде відкладено у зв’язку з необхідністю доопрацювання тексту таким чином, щоб унеможливити прийняття таких рішень з боку Регулятора. Він зазначив, що на майбутнє народні депутати вимушені ретельно прописувати усі деталі у законі, щоб звузити простір для зловживань з боку Регулятора.
Народні депутати та представники профільних організацій поставили під сумнів доцільність та можливість подальшого функціонування колегіального органу НКРЕКП в теперішньому його складі, де присутня колегіальна безвідповідальність та будуть звертатися до Регулятора, Президента України та Прем’єр-міністра з проханням скасувати рішення Регулятора. Крім того, учасники дискусії сказали про свою готовність подавати відповідні позови до суду.
