Забруднення повітря стало вагомою загрозою для населення всієї планети протягом останніх декількох років, забираючи близько 3 мільйонів життів щороку, в основному з неінфекційними захворюваннями. За даними Всесвітньої організації здоров’я  у всьому світі, 3,7 мільйона смертей були пов'язані з забрудненням повітря в 2012 році, з яких близько 88% припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходів, що представляють 82% світового ринку населення. А в Україні в 2012 році стало причиною смерті 54 507 людей. На превеликий жаль, з такими невтішними показниками наша країна зайняла перше місце за кількістю смертей внаслідок забруднення повітря.

Погіршення екологічної ситуації зростає з загрозливою швидкістю, впливаючи на економіку та не лише на кількість (є причиною щонайменше однієї з дев'яти смертей в світі щорічно), а й на якість життя людей в цілому. Зниження якості повітря призводить до виникнення проблем дихальної системи, включаючи астму або рак легенів. Біль в грудях, носа, запалення горла, серцево-судинні захворювання, захворювання органів дихання є лише деякими з захворювань, які можуть бути спричиненими забрудненням повітря.

Співвідношення смертності/захворюваності на рак легенів в Україні в 2014р.

Джерело: Бюлетень Національного канцер-реєстру № 17 - "Рак в Україні, 2014-2015"

Забруднення так само негативно впливає на людей, знищуючи дихальні шляхи, серцево-судинну і неврологічну системи, як і на природу: рослини, фрукти, овочі, річки, ставки, ліси, тварин і т.д., від яких в значній мірі залежать виживання людства.

А тому моніторинг якості повітря є першим та ключовим кроком, який повинен бути зроблений, як на національному, так і на місцевому рівнях, з метою подальшого вирішення багатосекторальних викликів, які несе за собою забруднення повітря.

Є багато прикладів успішної політики в галузі транспорту, міського планування, енергетики і промисловості, які знижують рівень забруднення повітря, зокрема:

1) в промисловості запроваджуються: екологічно чисті технології, які скорочують викиди; більш раціональне використання міських і сільськогосподарських відходів, в тому числі захоплення метану, що виділяється зі звалищ як альтернатива спалюванню (для використання в якості біогазу);

2) в транспорті: перехід на екологічно чистих видів виробництва електроенергії; перехід до транспортних засобів з низьким рівнем викидів і палива, в тому числі палива зі зниженим вмістом сірки;

3) в  містобудуванні: підвищення енергоефективності будівель;

4) для вироблення електроенергії: більш широке використання видів палива з низьким рівнем викидів  та відновлюваних джерел енергії (сонця, вітру, гідроенергії тощо); Комбіноване виробництво теплової та електричної енергії; і розподілена генерація енергії (наприклад, міні-мережі та дахові сонячні установки);

5) в сфері поводження з побутовими та сільськогосподарськими відходами: стратегії по скороченню кількості відходів, поділ відходів, утилізація, повторне використання або переробка; а також більш досконалі методи управління біологічними відходами, такими як анаеробного зброджування відходів з отриманням біогазу, що є дешевшою альтернативою відкритому спалюванню твердих побутових відходів.

Скорочення фінансування та споживання викопного палива та збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в світовому енергетичному балансі стало основним мейнстрімом останнього десятиліття. Банк Америки та Всесвітній банк відмовилися від інвестицій в традиційну енергетику. Останній разом з Банками розвитку Африки та Азії підписали угоду про кредитування низьковуглецевих проектів в найближчі 20 років. Частина коштів буде направлено на розвиток енергії сонця і вітру і наукові дослідження в цих галузях. З 2020 року розвинені країни будуть надавати 100 млрд США на рік для країн, що розвиваються для адаптації до змін клімату.

Уряди розвинутих країн та країн, що розвиваються намагаються спільними зусиллями  стримати деструктивні процеси зміни клімату, декларуючи  домовленості на Кліматичній конференції в Парижі та конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань клімату (COP-22) в Марокко. Відповідно до  Паризької кліматичної угоди, 196 країн учасниць визначили глобальну ціль щодо недопущення підвищення температури до 2100 року більше ніж на 2оС від рівня 1990 року, а найбільш амбітна група із 100 країн задекларувала своєю метою недопущення зростання до 1,5оС. Документ задекларував ціль щодо повної відмови від викопного палива до 2050 року. Внесок України у боротьбу зі змінами клімату визначено скороченням викидів на 40% до 2030 р.  відносно обсягу викидів парникових газів доіндустріального рівня.
                 Країни поступово відмовляються від використання традиційних видів палива: Франція, Фінляндія, Великобританія, Канада, Австрія, Данія, Нідерланди поставили собі за ціль впродовж 10-15 років повністю зіскочити з «вугільної» голки; Німеччина та Франція вже оголосили про закриття уранових станцій, а Швейцарія навіть форсувала цей процес. Нещодавні випадки на АЕС Японії та Португалії підтвердили той факт, атомна енергетика не стає безпечнішою, а тому потребує альтернативної заміни.

На сьогодні вже 48 країн оголосили про повний перехід до 2050 р. на «зелену» енергетику. ЄС зобов'язався скоротити свою викиди CO2 щонайменше на 40% до 2030 року, модернізуючи економіку ЄС, створюючи робочі місця і забезпечуючи економічне зростання. Лише впродовж 2015 року у світі щоденно встановлювалися близько 500 тисяч сонячних панелей. А щогодини у таких країнах як Китай запускаються дві вітрові турбіни. Минулий рік ознаменувався найбільшим обсягом інвестицій у відновлювану енергетику (285,9 млрд) та найбільшим приростом встановлених потужностей «зеленої» галузі (147 ГВт).

На кінець 2015 року, частка відновлюваної енергетики склала 23,7% у світовому виробництві електроенергії (або 44% в країнах ЄС) та 19,2% у світовому споживанні енергетичних ресурсів (або 15% в країнах ЄС).

Тенденції в інвестиціях показують, що країни, що розвиваються більше інвестувавали в поновлювані джерела енергії, ніж розвинені країні, і що в 2015 році зафіксовано 118ГВт нових потужностей генерації з енергії вітру і сонця, - це  спростовує будь-які мляві твердження про те,

такі технології є розкішшю. Насправді, в минулому році, країни, що розвиваються вклали $ 156 млрд

в розвиток відновлюваних джерел енергії, що на 19 % більше показників 2014 року і в 17 разів перевищує рівень 2004 року. Китай був одним з ключових гравців ринку, піднявши свої інвестиції на 17%, що становить більше третини світового обсягу інвестицій. Найвагомішу частку в інвестиціях в 2015 році зайняли масштабні проекти вітрових і сонячних електростанцій ($ 199 млрд) та невелика розподілена потужність – локальні проекти та сонячні дахові установки потужністю до 1МВт ($ 67,4 млрд).

Швидкому зростанню «зеленої» енергетики сприяє різке падіння вартості екологічних технологій. Середня собівартість виробництва електроенергії на вітрових станціях з 2010 до 2015 року впала на 30%, а на сонячних станціях - на дві треті. В Міжнародній енергетичній агенції чекають, що впродовж найближчих п'яти років вартість електроенергії з вітряків скоротиться ще на 15%, а з сонячних батарей – на чверть.

В цілому, глобальні тенденції в інвестуванні «зелених» технологій 2016 року підкреслюють зростаюче значення поновлюваних джерел енергії в боротьбі зі зміною клімату та розширення програми сталого розвитку.  Перші цеглини для побудови екологічно-дружнього суспільства вже закладені, проте не менш важливо, щоб світ продовжував приймати рішучі кроки в напрямку інтеграції екологічно чистої енергії по кожному аспекту нашого життя, якщо ми хочемо забезпечити здорову планету зі здоровими людьми в найближчому майбутньому.

Джерело: Укрінформ