16 травня у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проходив круглий стіл — «Стан виконання Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року: парламентський контроль», в якому прийняли участь народні депутати, представники Держенергоефективності, профільних міністерств, організацій, ЄБРР та учасників ринку.
На заході були озвучені основні показники в секторі ВДЕ, проблеми, що стримують розвиток галузі, тенденції, які переважають в світі та перспективи розвитку галузі для України.
Хоча Україна прийняла Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, взяла на себе зобов’язання перед Енергетичним Співтовариством (згідно з Рішенням D/2012/04/MC-EnC “Про впровадження Директиви 2009/28/ЕС і внесення змін до Статті 20 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства” зобов’язання прийнято на рівні 11%) та підписала Кліматичну угоду, темпи розвитку галузі бажають залишати кращого.
Як зазначив в.о. Голови Комітету О.Домбровський: «Я, певною мірою, стурбований темпами розвитку відновлювальної енергетики у 2015 році. Адже за останній рік в Україні було введено в експлуатацію об’єкти відновлювальної електроенергетики встановленою потужністю лише 29,5 МВт. Це свідчення того, що динаміка виконання Національного плану є дуже повільною. Розвиток відновлювальної енергетики – це завдання не лише парламенту, це глобальне завдання для України. Після міжнародного екологічного саміту у Парижі (COP21) всі країни світу взяли на себе дуже жорсткі зобов’язання. І Україна повинна свої зобов’язання виконати. І основне питання для нас: рішення, які ми повинні ухвалити для розвитку зеленої енергетики та виконання Національного плану. Це необхідно для забезпечення чистого довкілля для майбутніх поколінь.»
Основним стримуючим розвиток фактором спікери виділили нестабільність умов для ведення бізнесу, недотримання державних гарантій щодо незмінності порядку стимулювання, що включає: 1) неперегляд рівня «зеленого» тарифу у зв'язку зі зміною курсу євро; 2) зниження «зеленого» тарифу в рамках введених КМУ надзвичайних заходів на ринку енергетики; 3) відмова ДП «Енергоринок» укладати на весь термін дії «зеленого» тарифу Договори купівлі-продажу електроенергії з ВДЕ; 4) введення/не визначеність в частині додаткової фінансової відповідальності для виробників електроенергії з ВДЕ за небаланси. Все це знижує інвестиційну привабливість сектору та унеможливлює фінансування «зелених» проектів фінансовими установами в т.ч. ЄБРР.
«Рівень іноземних інвестицій в цю сферу є мізерним» - зазначив представник бізнесу Ігор Тинний, Він також наголосив на тому, що зелена енергетика є світовим трендом, навівши приклади США, де в 1-му кварталі 2016 року було введено лише 18 МВт потужностей традиційної енергетики з загальних 1,5 ГВт та Великобританії, в якій в травні був вперше за останні 150 років день, коли вони спожили 0 кВт*год енергії, виробленої тепловою енергетикою в той час як в Україні планується реконструювати три ТЕС за 1,5 млрд китайського кредиту. «Ми живемо в 21-му столітті і ніколи вже нова потужність традиційної енергетики не повинна бути побудована – це повинен бути меседж, який повинно почути суспільство» - підкреслив спікер.
Учасники заходу виділили необхідні умови для розвитку галузі, серед яких: стабільність системи; відсутність бар'єрів для входження на ринок; прозорі правила для ведення бізнесу; відповідне стимулювання (економічно обґрунтовані рівні «зелених» тарифів, підтримка розвитку науки і технологій та ін).
Власним досвідом мотивувала учасників круглого столу Руслана Лижичко: «Зелену енергетику я почала з себе, побудувавши свій енергоефективний активний будинок, де використовуються енергія сонця, вітру, біомаси та сучасні енергозберігаючі технології.
Джерело: Укрінформ
