Енергетична політика розвинутих країн може бути побудованою не на потужностях великих площ з сонячними панелями, а на потужностях дахів приватних домоволодінь. Розглянемо приклад прогресивної в цьому ракурсі Німеччини. Понад 92% німців підтримують «зелені» проекти, близько половини реалізовані приватним сектором, 90 % сонячної енергетики припадають на житловий комплекс, що безперечно пов’язано з політикою сприяння розвитку ВДЕ. В Німеччині інвестори та фінансові компанії працюють з населенням у регіонах, пропонуючи останнім спільне фінансування проектів в сфері відновлюваної енергетики. Німці мають можливість отримати кредити під найнижчі відсоткові ставки, що робить такі проекти доступними для кожного. В 2000 році було запроваджено «зелений» тариф як механізм стимулювання розвитку галузі, який успішно діє 15 років і дозволив країні вже в 2015 році досягти 30% долі ВДЕ в загальному (647 млрд. кВт*год) об’ємі виробництва електроенергії, а сонячна енергетика вже сьогодні на понад 58 % забезпечує пікове споживання. На сьогодні його розмір складає €ct 13.15 – 11.49 /кВт*год. Як і в Україні, він має тенденцію до зниження з роками, що стимулює населення реалізовувати «зелені» проекти якомога раніше.
Така тенденція прослідковується і в інших країнах. Наприклад, в Австрії, де «зелені» тарифи нещодавно знизилися з 18 євроцентів за кВт*год до 12.5, при цьому середня роздрібна ціна кВт*год в країні складає 20 євроцентів.
В той час як Німеччина почала стимулювати населення встановлювати приватні СЕС з рівнем середнього «зеленого» тарифу в 50,4 євроцентів ще в 2001 році, а вже в 2004 підвищила його до 57,5 євроцентів, «зелений» тариф для домогосподарств став доступним українцям з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», а в червні 2014 вступив в дію Порядок продажу, обліку та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств. На той час максимально допустима потужність приватних СЕС, які мали право отримати «зелений» тариф обмежувалася 10 кВт, а сам тариф був на рівні 35,86 євроцентів/кВт*год. Вже в 2015 році з прийняттям Закону України № 514-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» така величина була збільшена до 30кВт та передбачена відповідна можливість для приватних установок, що виробляють електроенергію з енергії вітру, а тариф для СЕС знизився до 20 євроцентів за кВт*год. Додатково було введено індексацію тарифу відповідно до курсу євро, яка до цього часу діяла лише по відношенню до комерційних об’єктів. З 1 січня 2016 року українські домогосподарства можуть продавати електроенергію згенеровану приватними СЕС за тарифом в 19 євроцентів.
Тобто певні кроки для розвитку «зеленого» приватного сектору в Україні вже зроблені. Покращує ситуацію на ринку і тенденції зменшення вартості обладнання для приватних СЕС та ВЕС, яке з кожним роком стає все доступнішим. Але все ж таки за дослідженнями компанії Lazard виявляється, що на даний момент вартість установки приватної СЕС у масштабах домогосподарства є найдорожчою з усіх видів генерації, тому потребує більше фінансової підтримки.
Отже, яким чином можна реалізувати приватний проект сонячної станції чи вітроустановки в Україні? Розглянемо детально кожний етап.
1. Перевірка виділеної для даного домогосподарства потужності електромережі та його збільшення при необхідності
Перш за все, бажаючі продавати електроенергію в мережу за «зеленим» тарифом повинні перевірити величину потужності виділеної для свого домогосподарства, яка зазвичай становить до 5кВт. Збільшити її можна звернувшись до обленерго/РЕМ (енергопостачальника). При собі необхідно мати паспорт та свідоцтво права власності на нерухомість. Така процедура займе до 15 днів. Вартість стандартного підключення (потужність не перевищує 50кВт, а відстань до точки приєднання не перевищує 300 м по прямій лінії) 1 кВт визначається у відповідності із значенням запланованої потужності, помноженої на ставку плати стандартного приєднання, яку встановлює НКРЕКП. Орієнтовно стандартне приєднання електроустановок до електричних мереж коштуватиме 750 -1260 грн без ПДВ за 1кВт при трифазовому приєднанні й 780-1320 грн за без ПДВ за 1кВт при однофазовому.
2.Вибір обладнання (до 30кВт) та монтаж
Наступним кроком є вибір обладнання. Сонячні панелі потрібно вибирати з урахуванням особливостей даху. Вони не повинні бути затемненими в найсвітліші години дня. Найкраще, щоб вони монтувалися під кутом 30 градусів та були направлені на південну сторону. Для СЕС потужністю 30 кВт необхідно не менше 180 кв. м. площі покриття. В середньому будівництво СЕС займає до тижня, стільки ж часу достатньо для його підключення. В Україні жодних дозволів (як і для СЕС) на встановлення вітряка потужністю до 75 кВт і висотою до 30 метрів не потрібно. Монтаж вітроустановки «під ключ» звичайно займає один день у залежності від потужності установки й умов монтажу. За необхідності закладання фундаменту, монтаж можливо робити лише через 3 тижні. Для цього знадобляться анкери, що комплектуються разом із щоглою вітроустановки – до них буде кріпитися основа вітряка. А отже, їх необхідно одержати перед початком робіт. Вітряки в основному монтуються на високій опорі, тому необхідно встановити громовідвід.
Щодо термінів експлуатації обладнання, то вітрові електрогенератори здебільшого розраховані на 30 років безперервної роботи, а сонячні батареї - на 50.
3.Відкриття рахунку для оплати проданої електроенергії
Після монтажу необхідно відкрити поточний розрахунковий рахунок (не картковий) для проведення безготівкових розрахунків.
4.Подача заяви та схеми підключення до Обленерго (з повним пакетом документів)
Побутовий споживач повинен подати енергопостачальнику пакет документів, необхідний для укладення Договору купівлі-продажу:
- Письмову заяву,
- Два примірники схеми підключення генеруючої установки приватного домогосподарства,
- Копію технічної документації на комплектуючі та електричне устаткування генеруючої установки,
- Виписку з банківської установи про відкриття поточного розрахункового рахунку (не карткового) для проведення безготівкових розрахунків,
- Ксерокопію паспорту,
- Ксерокопію довідки податкового органу про включення власника до державного реєстру фізичних осіб (присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО).
5.Погодження схеми підключення
Енергопостачальник здійснює перевірку відповідності документів та потужності до вимог чинного законодавства, проводить первинну перевірку підключеної приватної установки та погоджує схему підключення.
6.Підписання договору з Обленерго про надання послуг з облаштування вузла обліку
7.Встановлення вузла обліку
Придбання, встановлення та підключення приладу обліку здійснюється енергостачальником за рахунок побутового споживача. Протягом п’яти робочих днів з моменту оплати послуг з облаштування вузла обліку обленерго приводить вузол обліку у стан, придатний для вимірювання спожитої та виробленої електроенергії відповідно до схеми підключення. Двонаправлений лічильник, модем і послуги монтажу обійдуться близько 8 тис. грн. Послуги з передачі даних, зберігання та обробки даних здійснюються за рахунок енергопостачальника, який щомісяця не пізніше 10 числа надає споживачу звіт в електронній формі про покази лічильника, розмір та напрямки перетоків спожитої та згенерованої в мережу електричної енергії. Крім того, обленерго раз на півроку проводить контрольну перевірку показів лічильника споживача.
8.Підписання договору з енергопостачальником на продаж надлишків електроенергії
Після облаштування вузла обліку енергопостачальник підписує із побутовим споживачем Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, вказавши в ньому встановлену у споживача генеруючу установку, та вносить необхідну інформацію щодо системи обліку електричної енергії споживача в Договір про користування електричною енергією, шляхом його переукладення.
Після облаштування вузла обліку та введення установки в експлуатацію, побутовий споживач має право продавати надлишки електроенергії виробленої на приватній ВЕС/СЕС за «зеленим» тарифом, встановленим Постановою НКРЕКП № 2505 від 30.09.2015 При цьому, необхідно пам’ятати, що продаж електроенергії фізичної особою оподатковується. Серед податків, необхідних до сплати є військовий збір – 1,5% та ПДФО, величина якого коливається складає 18 % .
Податку на використання енергії вітру чи сонця в Україні немає. Згідно із чинним законодавством, збір за спеціальне використання природних ресурсів сплачується лише за користування земними надрами, лісовими та водними ресурсами.
Загалом приватна сонячна електростанція в 10 кВт обійдеться українцям орієнтовно від 10 000 до 14 000 доларів в залежності від вибраного обладнання, а вітряна дещо дорожче. На перший погляд сума чимала, але враховуючи тенденцію до сталого підвищення тарифів на електроенергію така установка не лише знизить залежність від імпортованих в Україну енергоносіїв, а й вже за декілька років окупиться «сторицею». В додаток до енергетичної незалежності та економії на енергоресурсах таке домогосподарство зробить свій внесок в збереження довкілля та забезпечить світле екологічно чисте майбутнє наступних поколінь.
