Імпорт основних видів палива - природного газу, нафти, а останнім часом й вугілля, затягування України в геополітичні війни - все це ставить українську економіку в скрутне становище, хоча в Україні є всi передумови для набуття енергетичної незалежності. Такі обставини роблять паливо-енергетичний комплекс (ПЕК) України повністю залежним від іноземних держав та компаній, що в свою чергу робить українську економіку заручницею. Але проблема полягає навіть не в цьому, а в тому, що наша країна отримує основні обсяги вуглеводнів (близько 85%) з одного джерела - Росії, або ж закуповувані енергоносії потрапляють в Україну транзитом через російську територію. В Україні сьогодні ситуація склалася так, що енергетична безпека країни внаслідок тотальної прив'язаності до російського ринку лише опосередковано залежить від стану справ на світовому ринку енергоносіїв, зате прямо залежить від дій російського «сусіда». Сьогодні актуальність питання державного управління енергоресурсами як ніколи висока. Підігрівається вона складною внутрішньо економічною ситуацією України та фактичною руйнацією мирних взаємовідносин держави з нашим донедавна головним імпортером енергоресурсів – Російською Федерацією.
Ці фактори прямо викликають необхідність негайної перебудови енергетичного ринку України, якісного та ефективного підходу державних управлінців для пошуку нових, в першу чергу відновлюваних, джерел енергозабезпечення, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій та, безумовно, максимізації енергоефективності економіки.
У структурі загального споживання газу країною імпорт має бути мінімальним, а якщо він і присутній, то, щоб не допустити маніпуляцій і шантажу з боку постачальників, повинно існувати не менше трьох джерел постачання.
На цьому фоні можна виділити три найбільш реальних шляхи вирішення проблеми з забезпеченням енергетичної незалежності нашої держави від російської сторони.
По-перше, підвищити рівень енергетичної безпеки дозволить застосування більш жорсткої системи контролю в рамках внутрішньої політики, що має забезпечити надійність і безперебійність поставок з боку Росії, виключаючи будь-які політичні та інші мотиви. Але, мабуть, найближчим часом ситуацію навряд чи вдасться кардинально змінити за рахунок виключно координації внутрішньополітичних зусиль. По-друге, знайти нових імпортерів енергії, що здійснюватимуть постачання за нижчими цінами, ніж є сьогодні. І по-третє, ймовірніше, розвивати нетрадиційні види енергії, для яких наявні сприятливі умови.
Тому всебічне використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), які мають величезні ресурси, є одним з пріоритетних напрямків розвитку енергетики в ХХІ ст. Це дозволить в подальшому знизити негативний вплив енергетики на довкілля, підвищити енергетичну і екологічну безпеку. Крім того, ця галузь мало не єдина, що демонструє позитивну динаміку розвитку і є привабливою для інвестування, незважаючи на тривалу світову кризу. Саме тому останні роки стали рекордними для відновлювальних джерел енергії. В Україні є великий потенціал альтернативної та відновлюваної енергетики, але, щоб його використовувати, потрібно забезпечити стабільні політичні та економічні умови розвитку сектору відновлюваної енергетики, розробити національні i регіональні програми та нормативно-правові акти для реалізації та гарантування на державному рівні розвитку цього енергетичного потенціалу. Пріоритетним є збільшення частки ВДЕ – за рахунок використання потенціалу вітрової та сонячної енергії можливо забезпечити до 17-23%, біоенергетики – 10 %, малих гідроелектростанцій – 2-3 % загального виробництва електричної енергії в Україні - так вважають в Українській асоціації відновлюваної енергетики. Необхідно також зазначити, що для реалізації потенціалу країни у ВДЕ має бути реалізована поступова відмова від дотацій на купівлю органічного палива (в першу чергу газу) та забезпечення стабільного курсу підтримки виробникам енергії з ВДЕ, постачальникам і виробникам устаткування для сектору відновлюваної енергетики, що є сьогодні головними пріоритетами політичного та державного управління в Україні.
Відновлювальні джерела енергії мають принципові відмінності, тому їх ефективне використання стає можливим на основі науково розроблених принципів перетворення ВДЕ у види, необхідні споживачам. У навколишньому середовищі завжди існують потоки відновлювальної енергії, тому в процесі розвитку відновлювальної енергетики необхідно орієнтуватись на місцеві енергоресурси, вибираючи з них найефективніші. Використання ВДЕ має бути багатоваріантним й комплексним, що дозволяє прискорити економічний розвиток регіонів.
Висока ресурсозалежність, низька ефективність використання технічних потужностей, їх зношення та закінчення придатного для експлуатації терміну, а також значна корумпована монополізація великим бізнесом – саме такі характеристики сьогодні влучно описують стан українського енергозабезпечення. Такі умови, на жаль, склалися і на Сході країни, держава опинилась заручницею енергетичних олігархів і негативно налаштованої країни-сусідки. Все це не може не погіршувати рівень енергозабезпечення та прогнозованість економічної ситуації в Україні. Тому постає необхідність у посиленні енергетичної безпеки України шляхом підвищення енергоефективності національної економіки, зниження залежності в першу чергу від російських енергоресурсів за рахунок розвитку відновлюваних джерел енергії, які мають стійку тенденцію до зростання, що позитивно впливає на економічний розвиток держави. Експерти вважають, що світові необхідно швидко перейти до масового отримання енергії з поновлюваних джерел і різко підвищити ефективність її використання. Це необхідно, щоб боротися з кліматичними змінами і запобігти перебоям з електрикою. А в Україні це питання не лише енергетичної, а й національної безпеки. Уряд, промисловість та населення не зможуть не звернути увагу на те, що відбувається, оскільки ситуація може вийти з-під контролю і призвести до повного руйнування суспільства і економіки.
І хто знає, можливо, можна було б уникнути тієї жахливої ситуації, що склалася на сьогодні на Сході України, якщо б наша держава не була б настільки енергозалежною від однієї країни та своєчасно б обрала курс на використання відновлюваних видів енергії?!..
