Сектор «зеленої» енергетики готовий до компромісів, але хоче рівного діалогу з владою
Режим надзвичайних заходів (НЗ) в українській електроенергетиці продовжується ще на місяць. Як заявив на засіданні Кабміну 31 березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, таке рішення прийнято урядом з подачі Міненерго, і воно «відображає реальний стан в енергетичному секторі». Поряд із цим прем'єр зажадав від профільного міністерства навести порядок на енергоринку. Для українського сектора відновлюваної енергетики таке рішення уряду означає повернення до знижених тарифів. І це після того, як напередодні надійшла низка, здавалося б, позитивних сигналів.
Перший – на засіданні Кабміну 25 березня питання продовження надзвичайних заходів на ринку електроенергії міністри не підтримали. Другий – із цього ж дня Нацкомісія регулювання електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) автоматично змушена була привести в дію перелічені «зелені» тарифи, скасувавши їх зниження на 50% для всіх видів відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і 55% відсотків для окремих видів сонячної генерації. Тому всю вироблену за останні 7 днів березня електроенергію з ВДЕ слід було б сплатити за ціною, визначеною статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику».
Відмова від продовження НЗ в енергетиці здавалась цілком логічною, оскільки у квітні країна виходить з опалювального сезону, і навантаження на енергетичну систему падає. У зв'язку з цим в учасників ринку до останнього моменту залишалася надія, що здоровий глузд переможе – і ручне регулювання галузі закінчиться. Наслідки семимісячної маніпуляції із «зеленими» тарифами ще слід вивчити. Але навряд чи їх «заморозка» і зниження дуже допомогли енергоринку.
За даними 2014 року відновлювальна енергетика становила усього 1,21% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні: на вітрові станції (ВЕС) припало 0,71%, на сонячні (СЕС) – 0,29%, на малі ГЕС – 0, 15%, і ще 0,06% склала біомаса. При цьому загальний обсяг оплати за вироблену електроенергію в об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) склав 86,2 млрд грн, з яких відновлювальна енергетика отримала лише 5,7 млрд грн, або – 6,61%.
Частка енергії з ВДЕ зростає, але не такими темпами, щоб стати причиною дисбалансу платежів на енергоринку. У 2012-2013 рр. загальний обсяг оплати за вироблену електроенергію в ОЕС України становив 77 млрд грн і 81 млрд грн відповідно. Частка «зеленої» енергетики становила 2,83% і 4,35% відповідно, а в грошовому еквіваленті – 2,2 млрд грн і 3,5 млрд грн. Тобто за останні три роки частка виплат за вироблену електроенергію з ВДЕ виросла всього в 2,3 рази, з 2,83% до 6,61%. За результатами двох місяців 2015 року частка виплат склала 4,49%. Подальші результати важко прогнозувати, оскільки показники багато в чому залежать від рішень НКРЕКП.
Водночас втрати компаній-виробників через не перегляд «зеленого» тарифу у зв'язку зі зміною курсу євро за період вересень 2014 – січень 2015, а також необґрунтоване зниження тарифу в лютому і березні 2015 року на 50% і 55%, склали: СЕС – 402,5 млн грн, ВЕС – 333 млн грн, ГЕС – 85,66 млн грн, і 38 млн грн – біомаса.
На думку міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина та в.о. голови НКРЕКП Дмитра Вовка, «зелена» енергетика Україні не по кишені. Принаймні, на цей момент. Починаючи з вересня 2014-го і по січень 2015-го, всі рішення щодо сектору відновлюваної енергетики приймалися в односторонньому порядку. Жодного офіційного коментаря з боку державних органів надано не було. Хоча сектор налічує 178 підприємств, створених з нуля, на яких працює близько 15 000 осіб по всій Україні, а їхні інвестиції в економіку країни склали більш ніж $2,3 млрд. Внаслідок таких дій влади в судах розглядається понад 25 справ за позовами ліцензіатів до НКРЕКП. Деякі вже виграні, щодо решти перспектива прийняття рішення на користь ліцензіатів очевидна.
На сьогодні дедалі актуальнішим стає питання: «Чи варто знижувати «зелений» тариф»? Так, напевно, в нинішніх економічних умовах це вимушений захід, і для цього є об'єктивні причини. Але тільки для об'єктів, які вводитимуться в експлуатацію. Змінювати правила для об'єктів, які будувалися одними із перших, і яким держава гарантувала збереження їх інвестицій, щонайменше, суперечить основним правовим канонам – закон зворотної сили не має.
Відновлювальна енергетика – це галузь, яка в світі розвивається найдинамічніше, тому постійно відбувається збільшення ефективності генеруючого устаткування і зниження його вартості. Згідно з даними дослідження Fraunhofer ISE ''Levelized cost of electricity renewable energy tehnologies study November 2013'', з початку 2012 року оптові ціни на фотоелектричні модулі з Європи знизилися на 32%: у січні 2012-го вони коштували 1,07 євро/Вт, а до кінця 2013-го – 0,73 євро/Вт. Ціни на кристалічні модулі з Китаю зменшилися за той же період з 0,79 євро/Вт до поточного 0,58 євро/Вт, або на 27%. В цілому ж середня вартість фотоелектричних установок за рік-півтора знижується на 20%.
Зниження цін на інвестиції в електростанції суттєво впливає на зменшення вартості виробленої електроенергії. У Німеччині, наприклад, вартість електроенергії, виробленої на сонячних електростанціях, за 15 років зменшилася на 80% – з 0,50 євро/кВт-год у 2000 році до 0,10 євро/кВт-год у 2015-му. У нашій країні за порівняно невеликий період розвитку сектору відновлюваної енергетики також спостерігається зменшення вартості встановленої потужності сонячних електростанцій – з 0,46 євро/кВт-год у 2009 році до 0,33 євро/кВт-год у 2013-му.
І на сьогодні розглядаються ініціативи подальшого зниження вартості. Багато виробників модулів уже сьогодні надають гарантії роботи модулів терміном більше ніж 25 років. Якщо ж операційна тривалість життя електростанцій збільшиться з 25 до 30 років, витрати на встановлену потужність із цих електростанцій зменшаться ще на 7%.
Перед учасниками ринку та представниками державних органів стоїть непросте завдання – в архіскладних економічних умовах забезпечити стабільне функціонування галузі та зберегти інвестиційну привабливість для будівництва нових генеруючих потужностей. Одним із варіантів виходу з цієї ситуації має стати налагодження діалогу між представниками відновлюваної енергетики та керівництвом Мінпаливенерго і НКРЕКП, а також відхід від політики подвійних стандартів. У цьому процесі допоможуть ті незалежні та чесні інвестори, які, незважаючи ні на що, змогли реалізувати свої проекти за попередньої влади – в умовах тотального контролю та поборів.
Однією з важливих і актуальних законодавчих ініціатив є законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» (реєстр. № 2010). Він містить у собі не тільки економічно обґрунтований розмір «зеленого» тарифу, а й комплекс норм, які дозволять забезпечити стабільність функціонування галузі, а також розвиток відновлюваної енергетики з перспективою створення робочих місць не тільки в енергетиці, а й у суміжних галузях.
Публікація доступна також за посиланням.
